
Фото: Олександра Плакіна
Після 68 днів боротьби, 82 з яких були в повному оточенні, бійців маріупольського гарнізону досі утримує ворог.
У Києві поблизу Офісу Президента відбулася акція родин військовополонених захисників Маріуполя.
Учасники закликали до активізації процесу обміну та вкотре нагадали, що сотні українських військових залишаються в полоні майже чотири роки після виходу з «Азовсталі».
За кожним, хто долучився до акції, стоїть особиста історія очікування.
«Ми зібралися не просто так. За кожним із нас історія, за кожним плакатом —людина. Людина, яка боронила Маріуполь і врятувала нас у найтемніші дні. Сьогодні ми тут як голоси тих, кого не чують. Гарнізон Маріуполя — це не просто військові, це сини, батьки, чоловіки і друзі», — наголосила донька віськовополоненого оборонця Маріуполя Валерія.


Вона також підкреслила, що мовчання навколо теми полонених є однією з найбільших загроз.
«Вони вже майже чотири роки в полоні, у тиші, невідомості та безкінечному очікуванні. І найстрашніше починається тоді, коли про них починають мовчати. Ми не маємо на це права. Ми будемо говорити стільки, скільки потрібно, поки кожен не повернеться додому», — заявила співорганізаторка акції.
18 травня буде рівно чотири роки, як Валерія чекає свого батька з полону.
«Я чекаю тата з полону вже майже чотири роки. Для мене ці акції важливі, адже нагадують суспільству про масштаб цієї проблеми. У нас дуже багато військовополонених, а повертати їх надзвичайно складно. Насправді, на мою думку, майже кожна третя родина зараз так чи інакше пов’язана з полоном», — каже Валерія.

Валерія та учасники акції. Фото: Олександра Плакіна
До акції долучилися й ветерани. Дмитро Морозов, який також обороняв Маріуполь, прийшов підтримати родини полонених побратимів.
«Я захисник Маріуполя, був на „Азовсталі“. Зараз тут, щоб підтримати матерів і дівчат наших хлопців, які досі в полоні. Вони там вже четвертий рік, і ми знаємо в яких умовах вони перебувають. Тому важливо виходити на такі акції й нагадувати всім: їх треба повертати якнайшвидше», — наголосив Дмитро.


Маріупольський гарнізон тримав оборону міста з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Українські військові, зокрема бійці полку «Азов», морські піхотинці, прикордонники та нацгвардійці, опинилися в повному оточенні.
Найбільшим осередком спротиву став металургійний комбінат «Азовсталь», де оборона тривала в умовах постійних обстрілів, відсутності їжі, медикаментів та базових побутових потреб.
У травні 2022 року українське командування віддало наказ «зберегти життя особового складу». Військові вийшли з території заводу і потрапили в полон.
Відтоді частину захисників вдалося повернути в межах обмінів військовополоненими між Росією та Україною, однак значна кількість бійців досі залишається в неволі.
Родини полонених регулярно проводять акції в Києві та інших містах, закликаючи пришвидшення обмінного процесу і більшої уваги до їхньої проблеми.
«Ми не просимо неможливого, ми просимо дій, боротьби за кожного. Поки вони там, ми не можемо жити як раніше», — наголошує Валерія.





Читайте також:
«Публічність може врятувати полонених»: звільнений з російської неволі Дмитро Хилюк розповів про умови утримання
Олександра ПЛАКІНА