Круглий стіл в Офісі Омбудсмана. Фото: Олександра Плакіна
Під час дискусії вдалося обговорити питання не тільки воєнної загрози для роботи журналістів, а й перешкоджання з боку органів влади.
У стінах інституції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відбувся круглий стіл «Стійкість і добробут українських медійних фахівців у воєнний час».
Його учасники говорили не лише про свободу слова і безпеку журналістів, а й про менш видимий, але критично важливий аспект — психічне здоров’я медійників.
Захід об’єднав представників державних органів, міжнародних інституцій та самих журналістів. Його метою стало як окреслення ключових проблем, так і напрацювання практичних рішень підтримки галузі.
Захід пройшов у змішаному форматі, завдяки чому вдалося залучити всіх охочих
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що роль журналістів у війні давно вийшла за межі інформування.
«Сьогодні журналісти виконують надзвичайно важливу місію. Вони не лише працюють з інформацією, а й документують порушення міжнародного гуманітарного права. Саме завдяки їхній роботі світ дізнався про трагедії Маріуполя, Бучі, Ірпеня та інших населених пунктів. Водночас вони щодня ризикують життям як на передовій, так і в тилу», — підкреслив Лубінець.
Дмитро Лубінець. Фото: Олександра Плакіна
Також за його словами, у 2025 році Офіс омбудсмана отримав 136 скарг від журналістів щодо порушення права на доступ до інформації.
Половину з них вдалося вирішити, однак інша частина впирається у відмови органів влади.
Водночас окремим і одним з найскладніших викликів залишається незаконне утримання журналістів росією.
За даними омбудсмана, щонайменше 26 медійників перебувають у полоні ворога. І лише 1 з них офіційно підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Христа.
«Свобода вираження поглядів, доступ до інформації та безпека журналістів є фундаментальним принципом миру та демократії. Без належного захисту медіа суспільство ризикує втратити доступ до правдивої інформації, а демократичні процеси опинитися під загрозою», — підкреслив Заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергій Дворник.
Він додав, що Україна активно використовує міжнародні майданчики від ООН до ЮНЕСКО. Зокрема для просування теми захисту журналістів і протидії російській дезінформації.
«Сьогодні журналістика стала мішенню для агресії. Найрадикальніший спосіб зупинити правду — знищити тих, хто її доносить. Українські журналісти працюють під обстрілами, у стані постійного стресу і виснаження, але саме вони формують інформаційну стійкість суспільства», — підкреслила Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
Вона також звернула увагу на системні проблеми від фізичної небезпеки до психологічного виснаження, а також відсутності доступу до професійної допомоги, особливо для регіональних медіа.
Представлене під час заходу дослідження показало: більшість медійників стикаються з хронічною втомою, проблемами зі сном і тривожними станами.
Серед найпоширеніших симптомів:
- емоційне виснаження;
- труднощі з концентрацією;
- нав’язливі думки після роботи з травматичним контентом;
- зниження мотивації.
Круглий стіл в Офісі Омбудсмана. Фото: Олександра Плакіна
Водночас значна частина опитаних журналістів не отримує психологічної допомоги, навіть коли відчуває потребу в ній.
Особливу увагу учасників привернув виступ журналіста Дмитра Хилюка, який пережив російський полон та на власному досвіді зміг розповісти про умови роботи журналіста під час активних бойових дій.
«Я можу стати голосом тих 26 журналістів, які досі перебувають у російських тюрмах. Розголос про полонених має значення, він доходить до тюрем і стримує від жорстокішого поводження. Публічність є інструментом захисту, який може врятувати життя цивільних», — наголосив Дмитро Хилюк.
Дмитро Хилюк. Фото: Олександра Плакіна
Він також зазначив, що навіть часткове покращення умов утримання полонених може бути пов’язане саме з публічністю їхніх історій.
Учасники круглого столу зійшлися в одному: сьогодні мова йде не лише про умови роботи журналістів, а про їхню здатність залишатися в професії та безпеці.
Без системної підтримки, від доступу до психологічної допомоги до гарантій безпеки та свободи слова, медіасфера ризикує втратити людей, які фіксують війну для історії України та світу.
Відповідно питання добробуту журналістів поступово виходить за межі професійної дискусії та стає частиною ширшої теми, зокрема стійкості українського суспільства під час війни загалом.
Читайте також:
«Публічність може врятувати полонених»: звільнений з російської неволі Дмитро Хилюк розповів про умови утримання
Олександра ПЛАКІНА
