Директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА Олег Тимошенко
Лише за минулий рік фахівці департаменту проаналізував процеси на понад 7,4 мільярда гривень і допомогли запобігти порушенням на суму більш як 300 мільйонів.
За даними НАЗК, понад 70% українців вважають корупцію серйозною проблемою. Водночас лише близько 20% кажуть, що стикалися з нею особисто. Тобто рівень сприйняття значно вищий, ніж реальний досвід людей. І це змінює сам підхід до боротьби з корупцією — від покарання до запобігання.
Київ, ще у 2023 році, першим в Україні створив окремий антикорупційний департамент, який не відкриває кримінальні справи, але працює на випередження: аналізує ризики, перевіряє закупівлі, реагує на сигнали і допомагає не допустити порушень ще до того, як вони стануть злочинами.
Лише за минулий рік його фахівці проаналізував процеси на понад 7,4 мільярда гривень і допомогли запобігти порушенням на суму більш як 300 мільйонів.
Як це працює на практиці, де найчастіше виникають проблеми і чи реально змінити систему — для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» поговорили з директором Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА Олегом Тимошенком.
Під час інтерв’ю з Олегом Тимошенком
ЦИФРОВІЗАЦІЯ СЕРЙОЗНО ВПЛИНУЛА НА ЗМЕНШЕННЯ РІВНЯ КОРУПЦІЇ
— Нещодавно НАЗК презентувало щорічний звіт про сприйняття і поширеність корупції в Україні. За цими даними, за останні 18 років корупційний досвід українців скоротився майже в 4 рази. Якщо у 2007 році 67% опитаних говорили, що особисто стикалися з корупцією, то у 2025 році — менше 20%. Які фактори, на вашу думку, сприяли цій позитивній тенденції?
— Передусім — це робота спеціально уповноважених органів, які протидіють корупції. Чи не щодня ми бачимо конкретні результати їх роботи — це і розслідування, і кримінальні провадження, і справи, які доходять до суду. Йдеться про НАЗК, НАБУ, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Вищий антикорупційний суд та інші правоохоронні органи.
Другий важливий фактор — це просвітницька робота. Людям пояснюють, як діяти, якщо вони стикаються з корупцією, куди звертатися і як не стати співучасником.
Також свою роль відіграє відкритість і доступ до інформації. А ще, окремо я б відзначив цифровізацію процесів. Наприклад, система Prozorro, яка дозволяє контролювати закупівлі за бюджетні кошти. Ми також працюємо з цією системою, аналізуємо дані і виявляємо можливі ризики.
Тобто це комплексна робота — і на рівні інституцій, і на рівні законодавства, і з точки зору інформування. І є підстави сподіватися, що ця тенденція збережеться.
— У переліку інституцій Ви не назвали свій департамент, хоч офіційно він був створений ще у 2023 році…
— Київ став першим містом України в якому був створений Департамент з питань запобігання та виявлення корупції. Депутати Київради проголосували за це рішення у липні, а наприкінці року відбувся конкурс на посаду керівника. У ньому брали участь 13 кандидатів, і за результатами двох етапів мене обрали переможцем. До слова, до складу комісії входили, зокрема, представники громадськості й фахівці в антикорупційній сфері.
Фактично департамент почав повноцінно працювати вже на початку 2024 року. І перше завдання було дуже практичне — сформувати команду з нуля. І це була досить непроста робота — набрати справді фахових людей, готових працювати самовіддано і відповідально.
Паралельно ми розробляли антикорупційну програму для Києва. Це теж було серйозним викликом, з яким ми успішно впоралися. Документ був погоджений і зараз за ним ми працюємо.
Директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА Олег Тимошенко
3 ВІДДІЛИ І 37 СПІВРОБІТНИКІВ — ХТО ПРАЦЮЄ В АНТИКОРУПЦІЙНОМУ ДЕПАРТАМЕНТІ КИЄВА
— Щодо команди. Яка структура Департаменту і які спеціалісти у вас працюють? Це юристи, детективи, аналітики — хто ці люди?
— Структурно департамент складається з двох управлінь і окремого підрозділу. Одне управління займається запобіганням корупції — воно організовує і контролює виконання антикорупційних заходів у всіх підрозділах міста, включно з департаментами, комунальними підприємствами та районними адміністраціями.
Ще один наш відділ — це управління виявлення корупції. Його фокус — аналіз ефективності використання коштів громади і пошук потенційних порушень.
Окремо працює відділ, який займається викривачами — він супроводжує такі звернення, забезпечує дотримання прав людей і надає необхідні роз’яснення.
Загалом у департаменті працює 37 людей. Якщо говорити про їхній досвід і компетенції, то команда сформована з фахівців різних напрямків. Є люди з будівельною освітою, які допомагають оцінювати ризики у цій сфері. Є спеціалісти з досвідом роботи у земельних відносинах — вони, зокрема, брали участь у профільних робочих групах. Також є колишні правоохоронці, які мають практичний досвід роботи з кримінальними провадженнями.
Тобто це команда з різним бекграундом, яка дозволяє комплексно дивитися на корупційні ризики в різних сферах.
— А наскільки широкі повноваження цих людей?
— Важливо розуміти: ми не є правоохоронним органом. У нас немає повноважень відкривати провадження, вручати підозри чи проводити оперативно-розшукову діяльність. Це функції поліції, НАБУ та інших органів. Але це не означає, що ми не можемо впливати на ситуацію.
Робота починається з отримання інформації — це можуть бути звернення громадян, матеріали в медіа або дані з відкритих джерел. Ми аналізуємо цю інформацію. Якщо, наприклад, йдеться про закупівлі, використовуємо систему Prozorro, YouControl та інші ресурси.
Крім того, у нас є право офіційно запитувати інформацію у структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств. Ми отримуємо ці дані, аналізуємо їх і формуємо своє бачення ситуації.
За результатами такого аналізу вказуємо на можливі корупційні ризики і даємо рекомендації щодо їх усунення.
— Як на практиці виглядає оцінка корупційних ризиків?
— Якщо говорити коротко — цей процес відбувається відповідно до законодавства. Ми створили окрему робочу групу, до якої увійшли представники департаментів КМДА. Залучити всі комунальні підприємства неможливо, їх сотні, тому робота вибудовується через департаменти.
Кожен із них аналізує свою сферу і визначає найбільш ризикові процеси — як у власній діяльності, так і в підпорядкованих підприємствах. До слова, на сьогодні ми працюємо із сталим переліком можливих корупційних ризиків, який складається із 46 пунктів.
Ми також залучаємо громадськість — фахівців із різних сфер, наприклад будівництва, земельних відносин, освіти чи медицини. Вони дають своє бачення і допомагають точніше оцінити ситуацію.
Ще одна частина нашої роботи у цьому напрямку — аналіз документів ще на етапі їх підготовки. Я, як керівник департаменту, їх візую і оцінюю можливі корупційні ризики. Якщо такі бачу, фіксую їх у зауваженнях. Далі це обговорюється на засіданні комісії, і ми намагаємося ці ризики усунути.
172 ЗЕКОНОМЛЕНИХ МІЛЬЙОНИ ЛИШЕ НА ОДНІЙ СПРАВІ
— А можете навести якийсь конкретний приклад, коли завдяки таким оцінкам вдалося попередити можливі зловживання?
— Ми аналізували проєкт розпорядження щодо затвердження проєктно-кошторисної документації у сфері будівництва. Перевірили ціни і дали свої зауваження. У результаті їх врахували — і вдалося скоригувати суму на 172 мільйони гривень. Звісно, такі кейси не щодня, але вони показують, що до наших висновків дослухаються.
Але важливо розуміти, ми не ухвалюємо рішення замість замовника. Наше завдання — виявити ризик і попередити про нього. Остаточне рішення приймає той орган, який розпоряджається бюджетними коштами.
Ще один приклад — робота з системними ризиками. Наприклад, нашими фахівцями був визначений ризик у сфері розміщення зовнішньої реклами — зокрема, щодо черговості розгляду заяв і можливих пріоритетів.
Зрештою, профільне управління розроблено і затвердило чіткий порядок надання дозволів: із прописаними процедурами, багаторівневим контролем і публічністю.
Тобто в цьому випадку ми не просто вказали на проблему, а допомогли створити правила, які зменшують ризик таких порушень у майбутньому.
— Скільки фактів запобігання можливим корупційним ризикам було виявлено вашими фахівцями за минулий рік?
— Якщо говорити про цифри, то у 2025 році ми проаналізували закупівлі та інші процеси на загальну суму близько 7,4 мільярда гривень.
Зрозуміло, що це лише частина, адже бюджет Києва значно більший, і фізично охопити все неможливо. Тому ми працюємо точково — обираємо ті напрямки, де ризики найвищі. Це і сигнали зі ЗМІ, і наш попередній досвід, і результати перевірок.
За результатами цієї роботи вдалося виявити і запобігти порушенням на загальну суму 314 мільйонів гривень. Із них 194 мільйони — це випадки прямого завищення вартості, які були переглянуті і скориговані.
Ще 120 мільйонів — це так звані дискримінаційні умови в закупівлях, які могли обмежувати конкуренцію. Ми звернули на це увагу, і ці вимоги також були змінені.
Олег Тимошенко розповів про розглянуті справи
ЗА МИНУЛИЙ РІК ФАХІВЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПЕРЕДАЛИ ПРАВООХОРОНЦЯМ 28 СПРАВ
— Які завдання мають фахівці, які працюють в управлінні з питань виявлення корупції?
— Ми розробили окремий порядок проведення перевірок — документ на основі якого формується річний план перевірок. Цей план є відкритим — усі можуть бачити, які підрозділи перевірятимуться.
Самі перевірки тривають до 30 днів, за потреби можуть бути продовжені ще на 15. За їх результатами готується акт, який подається міському голові. Якщо виявляються порушення, інформація також передається до НАЗК і, за необхідності, до правоохоронних органів.
Йдеться не стільки про перевірку витрат чи закупівель, скільки про те, як у підрозділах організована антикорупційна робота. Ми дивимося, чи дотримуються вимоги закону: чи є конфлікти інтересів, чи подані декларації, як відбуваються кадрові призначення.
Були випадки, коли ми виявляли призначення без обов’язкових перевірок — це пряме порушення закону. За результатами таких аудитів ухвалювалися кадрові рішення, зокрема й звільнення.
— Та все ж таки про витрати і закупівлі хочу детальніше поговорити. На сайті департаменту є чимало інформації про реальні кейси роботи ваших фахівців, завдяки яким мільйони гривень лишилися у бюджеті міста. Чи відкриваються за результатами таких справ кримінальні провадження?
— Як я вже казав, наше основне завдання — не покарати, а запобігти. Ми працюємо з тим, щоб допомогти розпорядникам бюджетних коштів не допустити помилок.
Наприклад, під час дослідження закупівлі продуктів харчування для закладів освіти Оболонського району наші фахівці виявили можливе завищення вартості приблизно на 3 мільйони гривень. Надали свої зауваження — і адміністрація відреагувала: договір розірвали, процедуру переглянули, ціни змінили. Тобто ці кошти вдалося зекономити для бюджету.
На початку нашу роботу сприймали з певною недовірою. Але зараз ситуація змінилася — до нас дослухаються, і багато рішень переглядаються ще на етапі підготовки.
Це і є наша ключова функція — превенція. Кримінальні провадження — це вже наслідок. Але в окремих випадках, коли є підстави, ми передаємо матеріали до правоохоронних органів.
— І багато таких справ було передано, скажімо, за минулий рік?
— У 2025 році ми направили 28 таких заяв. Із них 14 уже внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань — за ними триває розслідування. Загальна сума по цих кейсах — понад 252 мільйони гривень.
Серед найчутливіших напрямків — укриття. Йдеться про об’єкти, які не були введені в експлуатацію вчасно. В умовах війни це критично, особливо коли мова про школи і безпеку дітей.
Також окремий блок — це закупівлі в освіті. Ми передали матеріали щодо можливого завищення цін на продукти харчування по всіх десяти районних управліннях освіти. Усі ці справи внесені до реєстру, і розслідування триває.
Тобто, якщо говорити загалом, ми передаємо матеріали тоді, коли бачимо не просто ризик, а вже ознаки порушення закону.
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ — НАЙЧАСТІШЕ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНЕ З КОРУПЦІЄЮ
— Ще один із напрямків роботи департаменту — виявлення і врегулювання конфліктів інтересів у працівників структурних підрозділів КМДА. Ця тема в Україні поки що не дуже зрозуміла для багатьох. Які випадки конфлікту інтересів фіксують Ваші фахівці найчастіше?
— За нашими перевірками, конфлікт інтересів складає найбільшу частку адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією. Лише торік ми перевірили 15 підрозділів і виявили 103 такі випадки.
Як це виглядає на практиці? Найпростіші приклади — коли посадовець приймає рішення щодо себе або своїх близьких. Наприклад, сам собі погоджує премію або робить це для родича. Навіть виконувач обов’язків керівника не має права підписувати рішення про власну премію — це вже конфлікт інтересів.
Ще один типова ситуація — коли родичі працюють у прямому підпорядкуванні. І тут важливо розуміти: закон чітко визначає коло таких осіб, і воно значно ширше, ніж багато хто думає.
Усі виявлені факти ми передаємо до НАЗК і відповідних органів. Далі це може стати підставою для складання адміністративного протоколу і розгляду в суді.
Якщо суд підтверджує порушення, людина потрапляє до реєстру корупціонерів. І на цей період вона не може обіймати посади державної служби. Якщо ж порушення повторюється — це вже підстава для звільнення.
ВИКРИВАЧІ КОРУПЦІЇ МОЖУТЬ БУТИ Й АНОНІМНИМИ
— У структурі антикорупційного департаменту є цілий відділ роботи з викривачами. Хто такі викривачі корупції?
Коли ми починали роботу у 2024 році, такого підрозділу в департаменті ще не було. Ми створили його вже під час розширення команди.
Якщо простими словами, викривачі — це люди, які повідомляють про можливі порушення або незаконні дії в організації, де вони працюють, або з якою пов’язані.
Тобто це ті, хто відкрито або анонімно інформує про факти корупції чи пов’язані з нею порушення.
Закон передбачає кілька каналів для таких повідомлень. Є внутрішні — безпосередньо в установі. Наприклад, у нас у департаменті це електронна пошта, спеціальна телефонна лінія, яка працює цілодобово, а також онлайн-форма на сайті з покроковою інструкцією.
Крім того, є Єдиний портал викривачів, який адмініструє НАЗК. Ми також підключені до цієї системи і бачимо всі повідомлення, що стосуються КМДА.
Також можна звертатися через інші органи — НАЗК, НАБУ, поліцію, прокуратуру.
Можна повідомити і анонімно, для нас це не має значення. Головне, щоб були конкретні факти, які можна перевірити. Якщо інформація загальна, без деталей, її складно опрацювати. Але якщо є конкретика — ми перевіряємо такі звернення.
Більше того, інколи анонімність навіть допомагає, адже люди не бояться можливого тиску з боку керівництва і можуть відкритіше повідомляти про порушення.
— Люди, які допомагають викривати корупційні дії, за законом перебувають під захистом держави а також можуть розраховувати на винагороду. Як це працює?
— Закон прямо зобов’язує роботодавця не порушувати трудові права викривача. Тобто після такого повідомлення людину не можна звільнити, понизити в посаді, зменшити заробітну плату чи створювати для неї гірші умови праці. Ми, зі свого боку, контролюємо ці процеси і реагуємо на будь-які спроби тиску.
Щодо винагороди, так, закон передбачає таку можливість. Але йдеться лише про серйозні випадки — так звану велику корупцію.
Викривач може отримати до 10% від суми збитків або неправомірної вигоди, але за кількох умов. По-перше, сума має бути значною — як правило, від 5 мільйонів гривень. По-друге, інформація має бути новою і важливою для розслідування.
Також викривач не повинен бути учасником правопорушення. І обов’язкова умова — має бути рішення суду, яке набрало законної сили. Лише після цього можливе отримання винагороди. Такі кейси вже є, але їх поки небагато — ця практика ще формується.
— Які пріоритети департаменту на цей рік?
— Передусім — це стратегічна робота. У нас діє антикорупційна програма на 2024–2026 роки, але ми вже починаємо готувати наступну — на 2027–2029. Це ключовий документ, який визначає підхід міста до протидії корупції.
Другий напрямок — це міжнародна співпраця. Ми беремо участь у спільних заходах, обмінюємося досвідом і намагаємося впроваджувати найкращі практики у своїй роботі.
І ще один важливий фокус — технології. Зокрема, ми працюємо з ІТ-департаментом над впровадженням інструментів на базі штучного інтелекту для аналізу процесів і ефективності використання бюджетних коштів.
Це дозволить значно розширити наші можливості, адже ресурсів департаменту об’єктивно недостатньо, щоб охопити весь обсяг роботи. Технології мають допомогти це компенсувати.
Читайте також:
У Києві профільний департамент передав правоохоронцям заяви про можливі кримінальні правопорушення на понад 252 млн грн
Ірина ГЛАВАЦЬКА
