Столичні музеї запрошують на День неспішного мистецтва: що покажуть

Головна ідея — неспішне та вдумливе споглядання. Фото: Національний музей історії України

Традиційно в другу суботу квітня заклади пропонують зацікавленим уважно й неквапно роздитися їх експонати.

Міжнародний День неспішного мистецтва (Slow Art Day) відзначається з 2009 року.

Акція виникла на противагу звичному швидкому споживанню, адже за статистикою відвідувач тратить на зупинку перед мистецьким твором від 8 до 17 секунд. Тоді як автор може потратити на його продумування і створення від кількох днів до кількох років.

Вигадав Slow Art Day Філ Террі — керівник консалтингової фірми у сфері креативних індустрій. Він якось помітив, що не отримує насолоди, бігаючи музеєм від однієї картини до іншої. Тоді Філ провів експеримент: витратив на споглядання кількох творів цілу годину, і йому сподобалося!

Досвід неспішного споглядання приносить багато відкриттів. Ім’я автора, вартість роботи, її вік чи гучність колекції не мають значення у цьому випадку. Головне — зробити музейний предмет знайомим, близьким та зрозумілим.

Головна ідея цього дня — сповільнити рух, заохотити людей до насолоди від неспішного оглядання і вдивляння, замість швидкісного «поглинання» творів у музеї.

Slow Art Day — це день, коли різні музейні заклади світу знайомлять відвідувачів з окремими мистецькими експонатами, уважно розглядаючи та акцентуючи увагу на деталях, окремих нюансах, занурюючись в історію його створення та побутування.

В рамках акції Музей народного декоративного мистецтва пропонує для огляду декоративне панно «Крила» Катерини Гришко. Авторка твору — київська художниця, що понад 20 років займається іконописом, і як творчий напрямок обрала для себе Богородичні ікони.

Презентоване панно присвячене творчості двох видатних українських художниць — Марії Примаченко та Поліни Райко. У центрі композиції — іконографічні образи Богородиці: Скоропослушниця та Троєручиця.

Ліворуч — фігура Марії Примаченко, відтворена на тлі нічного неба з вогняними блискавками, спрямованими до будинку з лелекою. Будинок уособлює Іванківський музей, знищений росіянами в лютому 2022 року.

Праворуч — фігура Поліни Райко. Її ноги занурені у воду, поруч потопають птах і кіт. Цей сюжет — символічне нагадування про трагедію зруйнованого росіянами Каховського водосховища у червні 2023 року, води якого затопили і хату-музей мисткині. У нижній частині — хрест «Пам’яті загиблих героїв» і рядок з вірша Ліни Костенко «Крила».

Поле картини оздоблене впізнаваними різноманітними фрагментами та образами з творів обох майстринь, характерними для їхнього пензля. Панно обрамлене пишною дерев’яною різьбленою рамою з трьома херувимами.

Відвідувачів запрошують долучитись до міжнародної акції і поділитись своїми думками з фахівчинею музею Оленою Шевчук, яка чекатиме 11 квітня о 13.00

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корп. 2
Вартість вхідного квитка: 100 грн, 50 грн пільговий

Національний музей істороії України обрав для глядачів особливі твори — вироби Києво-Межигірської фаянсової фабрика, які представлені на двох виставках музею.

Межигірська фаянсова фабрика була першою в Україні, її відкрили 1798 року. Продукція фабрики була популярною, оскільки мала власний впізнаваний вишуканий стиль із українським колоритом. У вазах, скульптурах та сервізах простежувався вплив народної кераміки. З часом межигірський фаянс став відомий у всій Європі, технологічні новинки почали запозичувати інші підприємства. Нині вироби Межигірської мануфактури є цінними антикварними предметами, які зберігаються у фондах музеїв та приватних колекціях.

В чому ж секрет успіху цих творів — можна дізнатись на зустрічі до Дня неспішного мистецтва о 12:00, на якій екскурсоводи познайомлять з цими експонатами та їх історією.

Адреса музею: вул. Володимирська, 2.
Вартість вхідного квитка: 200 грн, 100 грн для студентів, пенсіонерів, школярів

Читайте також:

  • За Великоднім настроєм: у столичному Будинку художника триває тематична виставка. Відвідувачі мають змогу побачити, як мотив великодніх свят митці осмислюють у творах живопису, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва.

Марія КАТАЄВА

Джерело