«Svitlo» — кіно, що надихає навіть у час війни. Фото: Борис Корпусенко
Тема зустрічі — як війна змінила суспільство, цінності й пріоритети, та яку роль у цьому процесі відіграє мистецтво.
29 березня у просторі Vcentri HUB: Дніпровський панувала особлива атмосфера — тут відбулася постфестивальна зустріч та нетворкінг після VI Міжнародного кінофестивалю «Svitlo». Ця подія стала логічним продовженням шостого фестивалю, який успішно пройшов восени 2025 року в столичному Українському Домі.
29 березня: зустріч митців, волонтерів і глядачів у Дніпровському хабі. Фото: Борис Корпусенко
Зустріч зібрала широке коло однодумців: режисерів, акторів, операторів, культурних менеджерів, волонтерів та глядачів, які разом творять унікальну спільноту «світлого кіно». Спілкування проходило у щирому, дружньому форматі без офіційних бар’єрів, де кожен мав змогу обмінятися досвідом, знайти підтримку та обговорити майбутні проєкти.
Історія фестивалю, заснованого у 2013 році Спілкою християнських письменників України, є прикладом стійкості. Після паузи, що тривала з 2019 року, проєкт не лише відродився, а й зберіг свій міжнародний статус, залучаючи роботи митців із понад 20 країн світу.
Костянтин Шаповалов, президент фестивалю «Svitlo». Фото: Борис Корпусенко
Проте пріоритетом фестивалю «Svitlo» залишається підтримка українських авторів та популяризація вітчизняного кінематографа. Концепція заходу є незмінною — це кіно без насильства, крові чи агресії. Як зауважив президент фестивалю Костянтин Шаповалов, навіть у часи війни мистецтво має нести правду, людяність і любов, маючи силу змінювати людину та суспільство на краще.
«Світле кіно — це наш вибір. Ми показуємо мистецтво без насильства й агресії, яке навіть у час війни надихає, дає силу жити та змінювати людину й країну на краще. Важливо, що до цього руху долучаються не лише професійні митці, а й волонтери та молоді режисери, які творять майбутнє українського кіно», — зауважив Костянтин Шаповалов.
Режисер Максим Тузов розповідає про свою стрічку. Фото: Борис Корпусенко
Яскравим підтвердженням цієї філософії став тріумф стрічки «Позивний „Артист“» режисера Максима Тузова, яка отримала Гран-прі шостого фестивалю. Фільм народився з реальної історії актора Олександра Печериці, який у день повномасштабного вторгнення обрав фронт замість сцени.
«Цей фільм народився з реальної історії, яка мене особисто вразила. Олександр Печериця — відомий актор, але у день початку вторгнення він зробив вибір не сцени, а фронту. Саме цей вибір надихнув мене на створення стрічки. Я хотів показати, що кожна людина має право сама визначати свою роль у житті — ким вона є сьогодні і ким буде завтра. Для мене важливо було зняти чесне кіно, без прикрас, яке говорить правду і водночас надихає», — зізнається Максим.
Постфестивальна зустріч: простір діалогу та культурної підтримки. Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
За його словами, він як режисер, прагнув створити чесне кіно про право людини визначати свою роль у житті, і ця щирість знайшла глибокий відгук у журі та глядачів. Саме такі роботи, що поєднують художню виразність із документальною правдою, стають символами фестивалю, який прагне осмислити, як війна змінила наші цінності та пріоритети.
Особливим акцентом зустрічі стала соціальна місія «Svitlo»: серед гостей були ветерани, волонтери та родини, які взяли дітей під опіку.
Нетворкінг митців і волонтерів: нові проєкти, нові сенси. Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко
Учасники не лише ділилися відгуками, а й активно обговорювали стратегії розвитку, зокрема створення індустрійної секції — пітчингу для молодих митців, а також запровадження нової номінації для фільмів, знятих безпосередньо на передовій. Це підтверджує, що фестиваль є не просто культурною подією, а живою платформою для діалогу, збереження пам’яті та духовної підтримки.
Сьогодні спільнота вже з нетерпінням чекає на сьому едіцію, готуючись до нових зустрічей у Києві з 14 по 16 вересня, аби знову довести: «світле кіно» здатне надихати навіть у найтемніші часи.
До теми: Фільми, які надають силу: у Києві відбувся VI Міжнародний кінофестиваль «Svitlo».
Тетяна АСАДЧЕВА
