Наразі основну загрозу для цих загарбників становлять звичайні коти.
Великі азійські богомоли випадкоово потрапили в Європу близько 10 років тому / колаж УНІАН, фото Вікіпедія
У Європі поширються два види великих азійських богомолів, яких вже офіційно визнали загрозою для місцевих екосистем. Про це повідомляє ScienceDaily.
Дослідження під керівництвом Роберто Баттістона з Музею археології та природничих наук “G. Zannato” (місто Віченца, Італія) показало, що ці комахи присутні в Європі приблизно десять років, і їхні популяції різко зросли за останні роки. Зокрема вони поширюються в південній Франції та на півночі Італії. Науковці пов’язують це насамперед зі зміною клімату та урбанізацією, які створюють сприятливі умови для їхнього розселення.
За словами Баттістона, ареал поширення азійських богомолів постійно збільшується. “Вони просуваються дедалі далі на північ завдяки зміні клімату”, – каже науковець.
Обидва види є великими універсальними хижаками та надзвичайно швидко розмножуються. Один яйцевий кокон у середньому дає близько 200 молодих особин – майже вдвічі більше, ніж у місцевого європейського богомола. Крім того, молоді комахи рідше поїдають одна одну, що ще більше прискорює зростання популяції.
Як зазначають дослідники, інвазивні богомоли становлять загрозу не лише для інших богомолів. Вони активно полюють на місцевих комах, зокрема на важливих запилювачів, таких як медоносні бджоли, а також на дрібних хребетних – жаб і ящірок. Особливе занепокоєння викликає можливий вплив на середземноморські острови, де мешкає багато ендемічних видів.
Цікаво, що найбільшими хребетними хижаками для самих інвазивних богомолів виявилися домашні коти – на них припадає 45% зафіксованих випадків успішного полювання. Водночас учені наголошують, що коти не розрізняють інвазивні та місцеві види й також знищують європейських богомолів, чисельність яких уже скорочується.
На думку авторів дослідження, подальше поширення азійських богомолів демонструє, як діяльність людини та зміна клімату здатні руйнувати природні бар’єри для інвазивних видів.
Новини екології
Як писав УНІАН, на лососевій фермі в Чилі встановили плавучі сонячні панелі, щоб скоротити використання дизельного пального та зменшити викиди. Система дозволила відмовитися від більш ніж 100 тонн дизелю на рік та усунула шум і вібрації від генераторів.
Але найбільш несподіваним ефектом стало те, що панелі створили затінені ділянки, які стали природним прихистком для тисяч лососів, а також покращили умови довкілля.
