Дискусія чотирьох очільників Міністерства освіти і науки України. Світлина надана організаторами події
На думку експертів, у часи, коли традиційні дипломи втрачають свою силу, університети повинні пропонувати нову архітектуру навчання, яка формує здатність мислити й адаптуватися.
Нещодавно у Києві відбулася дискусія про майбутнє освіти в Україні — про те, як університети можуть готувати молодь до життя у світі швидких і невідворотних змін. Учасники говорили про нову архітектуру навчання, яка має замінити вузьку спеціалізацію на розвиток мислення, адаптивності та здатності формувати майбутнє.
Дискусія про майбутнє української освіти. Світлина надана організаторами події
До дискусії долучилися: міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, колишні очільники МОН Ганна Новосад, Лілія Гриневич та Сергій Квіт, а також освітні експерти, правозахисники, інтелектуали та представники університетів.
Освітани звернули увагу, що на сьогоднішній день традиційні дипломи вже не гарантують успіху, натомість цінність набуває здатність мислити критично й адаптуватися. Ключовий висновок: майбутнє належить «гібридним професіоналам» — людям, які не бояться змінювати ідентичність, створювати міжпрофесійні мережі та ставити навчання на перше місце.
Михайло Крікунов розповів про «ілюзію дипломів» для сучасних фахівців. Світлина надана організаторами події
Михайло Крікунов, доцент і консультант з управління, маркетингу та економічного розвитку, презентував аналітику, де окреслив «психологічний шок» від швидкості змін.
«Недолік 80% людей — це ілюзія дипломів, пасивність та антипатія до переосмислення. Натомість перевага тих самих 20% — у створенні комплексу навичок, а не однієї експертизи. Це люди, які ставлять навчання на перше місце і будують міжпрофесійні мережі», — зазначив Михайло Крікунов.
Під час дискусії, міністри освіти і науки України (Оксен Лісовий, Ганна Новосад, Лілія Гриневич та Сергій Квіт) обговорили здатність державної системи трансформуватися в модель, що створює лідерів відновлення. Головний висновок: інвестиції у здатність мислити та цінності сьогодні є важливішими за зазубрювання вузькоспеціалізованих знань.
«У розвинених країнах вища освіта відіграє суттєву роль у ВВП країни, і Україна має потенціал, щоб вийти на цей рівень. Проте ключова роль вищої освіти — це формування світогляду. Ми можемо готувати прекрасних фахівців, але ці „цеглинки“ повинні мати міцний фундамент. Тільки так фахівець стає частиною системи якісних трансформацій країни», — зазначив Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.
Оксен Лісовий наголосив, що справжня місія вищої освіти полягає не лише у підготовці кваліфікованих фахівців, а передусім у формуванні світогляду. Він підкреслив: у розвинених країнах університети роблять вагомий внесок у ВВП, і Україна має всі передумови для такого розвитку. Водночас ключове завдання — створити міцний фундамент цінностей та здатності мислити.
Очільник МОН Оксен Лісовий. Світлина надана організаторами події
Сергій Квіт, перший міністр освіти після Революції Гідності, нагадав про ухвалення закону про вищу освіту 2014 року, який заклав фундамент університетської автономії — організаційної, фінансової та академічної. Він наголосив, що саме автономія є магістральною ідеєю, без якої неможливий розвиток університетів.
Водночас він критично оцінив підхід, коли вища освіта розглядається як соціальний проєкт, що має лише «пересидіти» молодь, замість того щоб формувати реальні професійні траєкторії. У нинішніх умовах війни, за його словами, освіта набуває нового значення як фактор стійкості та прив’язки молоді до майбутнього України.
На думку експертів, вища освіта формує світогляд людини. Світлина надана організаторами події
Квіт підкреслив, що завдання сьогодні полягає не лише у виживанні освітніх інституцій, а й у збереженні вектора реформ, навіть попри війну. Він звернув увагу на потребу енергетичної незалежності університетів та системної підтримки закладів освіти. Важливим залишається питання суб’єктності — як університетів, так і студентів, адже саме вони мають усвідомлювати свою унікальність, місію та відповідальність перед суспільством.
Цю думку підтримала Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки України (2016–2019):
«Ми не можемо підготувати дітей до чітко визначеного майбутнього, тому що це майбутнє постійно змінюється, але має бути оця база ціннісна, світоглядна, база критичного мислення».
У межах заходу також презентували програму «Могилянський Тривіум: Liberal Arts and Sciences (LAS)».
Михайло Винницький розповів про нову пограму як ініціюють в НАУКМА. Світлина надана організаторами події
Михайло Винницький, керівник Центру Liberal Arts & Sciences НаУКМА, пояснив:
«Сьогоднішній молоді потрібна не шаблонна освіта, а багатопрофільний бакалаврат, де студент є суб’єктом, а не об’єктом навчання. Ця програма — наша відповідь на виклики майбутнього, де життєвий шлях особистості включатиме безліч професійних змін. „Могилянський Тривіум“ втілює ідею суб’єктності студента, надаючи свободу формувати власну освітню траєкторію — так, як це роблять у найкращих університетах ЄС та США».
Програма «Могилянський Тривіум: Liberal Arts & Sciences» базується на компетенціях демократичної культури — від критичного мислення та емпатії до здатності приймати невизначеність.
Вона спирається на п’ять ключових стовпів:
• експерименти та свобода вибору;
• персоналізація навчання під запит студента;
• проєктна робота та реальний практичний досвід;
• критичне мислення та інтерпретація даних;
• менторство замість сухого лекторства.
Таким чином, дискусія в НаУКМА окреслила головний виклик: світ рухається швидше, ніж освітня система, і завдання університетів полягає у тому, щоб не лише готувати фахівців, а й формувати громадян, здатних брати на себе відповідальність, мислити критично та діяти у світі, де єдиною константою є зміни.
До теми: Рух до європейської освіти: понад 100 студентів і викладачів Університету Грінченка взяли участь у міжнародних програмах обміну.
Тетяна АСАДЧЕВА
