Художник Матвій Вайсберг. Фото: Тетяна Асадчева
Експозиція відкриває простір для осмислення Голокосту та сучасних трагедій — через мистецтво відомого сучасного художника, архівні свідчення й музику Дмитра Клебанова.
Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» і Національний центр «Український Дім» презентують виставковий проєкт, що відкрився 27 січня до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту — дати, що щороку відзначається у день звільнення в’язнів нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау.
Виставка запрошує глядачів до осмислення пам’яті про ці трагічні події через тексти відомих діячів та очевидців, які їх пережили, архівні кіноматеріали, першу у світі симфонію про Бабин Яр, написану харківським композитором Дмитром Клебановим, та роботи відомого київського художника Матвія Вайсберга.
«Родина» — особиста історія митця крізь призму мистецтва. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Серія автопортретів різних років. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
На думку кураторів, тут Голокост, трагедія Бабиного Яру та сучасний досвід насильства постають не лише як історичні події, а насамперед як спільний екзистенційний виклик людяності у світі, де життя стало крихким. Через мистецьку практику художника, його роздуми про історію власної родини та сенс життя проєкт прагне відповісти на питання: як людина знаходить сенс там, де світ розбитий?
В експозиції можна побачити понад 200 творів живопису та графіки Матвія Вайсберга, створених протягом останніх трьох десятиліть.
В експозиції представлена ретроспектива митця за останні три десятиліття. Фото: Тетяна Асадчева
У цей період у практиці митця формуються й послідовно розкриваються ключові теми, зокрема в серіях і циклах «Чужі доми», «Слабкий антропний принцип», «Місто Брейгеля», «Майдан», «Дорожній щоденник», «Тонка червона лінія». Ці твори постають як зосереджене художнє осмислення складних і болісних питань колективної пам’яті й травми, викликів сучасності й онтологічного досвіду людини.
Цикл «Сім днів» — метафора руху від темряви до світла.
Центральна робота Матвія Вайсберга «Сім днів» стає візуальною метафорою пошуку сенсу — руху з темряви до світла, із хаосу до структури, зі втрати до пам’яті.
«Ця виставка для мене така доказова в тому сенсі, що всі ми існуємо у світі, в тому числі історичному. І якби мої батьки, моя бабка колись не поїхали в евакуацію, то очевидно, що цих творів би не було, бо Голокост був абсолютний. У мене є родичі, що залишилися навік і в Бабиному Яру, так би мовити, є і в Бердичівському Гетто, і так далі… Я не про всіх знаю. Очевидно, що ця тема мене завжди хвилює. Вона не єдина, але вона наскрізна така в моєму житті, і я це роблю», — зазначив митець на відкритті проєкту.
«Дорожній щоденник» — мистецька хроніка подорожей і часу.
У своїх розповідях художник згадує й особисті історії: шахову родину, бабусю Берту Вайсберг — семиразову чемпіонку України, вплив фільму Бергмана «Сьома печатка», київські пейзажі з вікна майстерні, тумани й світло, що стали основою серії «Слабкий антропний принцип». Для нього мистецтво — це спосіб осмислити як історичні катастрофи, так і власний досвід, знайти структуру в хаосі й світло в темряві.
Драматичні роботи 2014–2020-х років — рефлексія на сучасні події.
Митець розповідає, що останні чотири роки його творчість невіддільна від теми війни — навіть коли він звертається до образів пташок, вони все одно стають символами цього досвіду. Серія «Реквієм-горобчикам» також народилася як відгук на воєнну реальність. Художник наголошує, що не може існувати окремо від долі людства, своєї країни, міста, друзів і українського народу, адже його мистецтво завжди відображає спільну історію та біль часу.
На третьому поверсі можна побачити самобутні пейзажі та твори-рефлексії сучасних подій.Фото: Тетяна Асадчева
«На першому поверсі глядачів зустрічає цикл „Сім днів“. Для мене це метафора створення світу, руху від темряви до світла, від хаосу до структури. Далі йде зал „Чужі доми“, де я говорю про колективну пам’ять, і зал „Родина“, присвячений історії моєї сім’ї. Є також зал „Аушвіц“, а на третьому поверсі — „Бабин Яр“ і „Майдан“. Третій поверх експозиції — це рефлексія на сучасні події, адже там зібрані роботи 2014–2020-х років, драматичні й водночас пророчі. Для мене важливо показати, що мистецтво не зупиняється, воно реагує на теперішнє, воно живе разом із нами», — розповідає Матвій Вайсберг.
Виставка триватиме до 15 лютого.Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Виставка «В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг» об’єднує особисте й універсальне, минуле й теперішнє, біль і надію — створюючи простір для рефлексії про те, як людина зберігає гідність і знаходить світло навіть у найтемніші часи.
Організатори проєкту: Національний центр «Український Дім», Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». Ідея проєкту: Роза Тапанова.
Довідка.
Матвій Вайсберг народився 1958 року в Києві. У 1977 році закінчив Республіканську художню середню школу імені Т. Г. Шевченка, а в 1985 — Київський вечірній факультет Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова за спеціальністю «книжкова графіка».
Є членом творчого об’єднання «БЖ-АРТ». Автор ілюстрацій до творів Шолом-Алейхема, Хосе Ортеґи-і-Ґассета, Карла Ґустава Юнґа, Сьорена К’єркеґора та інших.
Його роботи експонувалися на численних виставках в Україні та за кордоном — у Національному художньому музеї України, Музеї Муру біля Чекпойнт Чарлі в Берліні, Українському інституті Америки в Нью-Йорку, Європейському домі в Лондоні та інших. Твори зберігаються у провідних музейних і приватних колекціях світу, зокрема в Національному художньому музеї України, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Національному музеї «Київська картинна галерея», Державному єврейському музеї Віленського Гаона.
Виставка «В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг»
Коли: 28 січня — 15 лютого 2026 року, графік роботи: вівторок — неділя, 11:00–19:00;
понеділок — вихідний
Де: Національний центр «Український Дім», вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: 150 грн, 70 грн пільговий
До теми: Коли пам’ять розсипається на уламки: виставка Артура Солецького у Києві.
Тетяна АСАДЧЕВА
