Єхануров Юрій

Експрем’єр-міністр, ексміністр оборони

Джерело фото: opk.com.ua Дата народження: 23.08.1948

Сайт Міноборони України
Веб-портал уряду України
Інтернет-представництво президента України

Юрій Іванович Єхануров – міністр оборони України (2007-2009), прем’єр-міністр України (2005-2006). Народний депутат України III-VI скликань. Кандидат економічних наук, професор Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Белькачі Учурського району Якутії. У 1963 році закінчив Буйську восьмирічну школу Бічурського району Республіки Бурятія. Пізніше – Київський будівельний технікум, Київський інститут народного господарства (у 1973-му).

Кар’єра. Трудову діяльність розпочав у 1967 році на заводі залізобетонних виробів тресту Київміськбуд №4, де пройшов шлях від майстра до директора. Потім обіймав керівні посади в трестах Стройдеталь, Київміськбудкомплект, Головкиївміськбуд.

• На умовних “виборах прем’єр-міністра” переміг би Гройсман – опитування Рейтингу

1991-1998 рр. – працював у Державній економічній раді України.

1991-1998 рр. – заступник голови Київської міської адміністрації.

1993-1994 рр. – заступник міністра економіки.

1994-1997 рр. – голова Фонду державного майна України.

1997 рік – міністр економіки.

1997-1998 рр. – голова Держкомітету з розвитку підприємництва. 

З 1998 по 2000 р. – народний депутат України, заступник голови комітету ВР з економічної політики, управління народним господарством та інвестиціями. Був членом Народно-демократичної партії та її фракції у ВР.

З 1999 по 2001 р. – перший віцепрем’єр в уряді Віктора Ющенка. Після відставки Кабміну, з червня по листопад 2001 року, – перший заступник голови – керівник головного управління організаційної та кадрової політики та взаємодії з регіонами Адміністрації президента України Леоніда Кучми.

З листопада 2001 по квітень 2002 року. як уповноважений президента Єхануров займався питаннями адміністративної реформи.

Після виборів 2002 року у складі блоку Наша Україна знову стає народним депутатом. Очолює комітет із питань промислової політики та підприємництва. У березні 2005-го обраний керівником виконавчого комітету партії Наша Україна.

1 квітня 2005 року призначений головою Дніпропетровської обласної держадміністрації.

8 вересня 2005 року президент Ющенко призначає Єханурова в.о. прем’єр-міністра України, відправивши у відставку Юлію Тимошенко. Після переговорів Ющенка з керівниками опозиційних фракцій та підписання меморандуму про взаєморозуміння Верховна Рада підтримала кандидатуру Єханурова на прем’єрській посаді.

У січні 2006-го за підсумками газових переговорів із Росією парламент висловлює уряду Єханурова недовіру та відправляє у відставку.

На парламентських виборах-2006 Єхануров був першим номером у списку блоку політичних партій Наша Україна. Член комітету з питань науки та освіти.

У 2007 р. після дострокових виборів Верховної Ради та створення коаліції БЮТ та НУНС був призначений міністром оборони. У 2009 р. опинився у центрі скандалу зі зловживаннями в оборонному відомстві та був відправлений у відставку.

Червень 2009 – лютий 2010 рр. – перший заступник глави Секретаріату президента України.

У 2015 році висунутий кандидатом на посаду міського голови Києва від партії Відродження, посів у 1 турі 14-те місце, набравши 0,61% голосів виборців (5385 осіб).

Звання та нагороди. Кандидат економічних наук. З 2002 року – професор національного університету ім. Т.Шевченка.

Державний службовець 1-го рангу.

Сім’я. Одружений. Дружина Олена Львівна (1948 р.н.) – інженер-будівельник. Син Дмитро (1975 р.н.).

17.06.2024 р.

Джерело