Колаж: Оксана Гладкевич
Замість безликої технічної назви — вулиця Канальна, на мапі Києва тепер з’явилося ім’я Гліба Бабича — поета, воїна та волонтера, який загинув за Україну влітку 2022 року.
Впродовж останнього часу вже Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Окрім цього, у столиці вшановують пам’ять сучасних героїв, які віддали життя у війні з російськими окупантами. Саме тому експертна комісія з найменувань при КМДА порекомендувала включити вулицю Канальну в Дарницькому районі до переліку топонімів, що підлягають перейменуванню.
Кияни підтримали ідею вшанування пам’яті полеглого Г. Бабіча. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Вулиця виникла в середині XX століття як частина промислової зони Лівобережжя. Її утилітарна назва була пов’язана зі стічним каналом і десятиліттями залишалася безликою артерією промзони. Перейменування стало символом нового підходу до міського простору: пам’ять про сучасних героїв закарбовується у топоніміці столиці, замінюючи технічні та радянські назви на імена тих, хто боронив Україну. Цей крок дозволив прибрати з мапи міста застарілу технічну назву, вшанувавши пам’ять полеглого військового, поета і волонтера Гліба Бабіча.
Гліб Бабіч пов’язав своє цивільне життя з творчістю. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Гліб Валерійович Бабіч (відомий за творчим псевдонімом та військовим позивним «Лентяй») народився 2 березня 1969 року в Миколаєві. Його родина була тісно пов’язана з інтелектуальною та творчою працею: батько, Валерій Васильович Бабіч, був відомим кораблебудівником, журналістом та автором книг про будівництво радянських авіаносців, а мати, Євгенія Валеріївна, працювала зубною лікаркою.
Гліб навчався у Миколаївській гімназії № 2 з поглибленим вивченням англійської мови. Його зв’язок із музичною індустрією розпочався надзвичайно рано — вже з 12 років він працював у заснованій ним же у Миколаєві студії звукозапису, де згодом створювали свої треки не лише українські, а й закордонні виконавці. До початку російсько-української війни Гліб Бабич успішно займався бізнесом, писав музику та тексти пісень.
Гліб Бабіч ще у 2014 році приєднався до війська. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
З початком російської агресії у 2014 році він свідомо залишив цивільне життя. Протягом п’яти років, до 2019-го, Гліб Бабіч брав безпосередню участь у бойових діях на сході України як фахівець із застосування зенітних самохідних установок ЗСУ-23-4 «Шилка».
За цей час він пройшов шість важких фронтових ротацій і згодом був звільнений із лав Збройних сил України за станом здоров’я у званні прапорщика, перебуваючи на посаді командира взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Саме на фронті він створив цикл віршів та пісень, серед яких помітними стали «Крест Дебальцевский» та «Сверчок».
Гліб Бабіч з донькою Даркою. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Творчий доробок Гліба Бабіча загалом налічує понад 500 віршів та пісень, а у 2021 році вийшов друком його авторський збірник «Вірші та пісні».
Найбільш плідною та знаковою для української культури стала його співпраця з рок-гуртом Kozak System, для якого він написав сім пісень. Історія їхньої взаємодії розпочалася у 2018 році зі створення слів до композиції «Подай зброю». Початково цей текст пропонували лідеру гурту «Тартак» Сашкові Положинському, проте той порадив звернутися саме до Kozak System, відчувши, що цей стиль підійде їм набагато краще.
Гліб Бабіч разом з гуртом «Kozak System» випустили шість пісень. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Згодом на вірші Бабіча гурт виконав такі відомі композиції, як «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Ті, що тримають небо над Різдвом», «Не покинь» (кліп на яку презентували вже після смерті автора), а також трек «Мольфар», слова до якого були написані ще на початку війни у 2014 році.
Гліб Бабіч під час акції у Києві. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Окрім творчості, Гліб Бабіч займався активною громадською та волонтерською діяльністю. Він очолював ветеранську волонтерську ініціативу «Res_Publica. Брати по зброї» та був активістом громадської організації «Справа громад». З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, він знову повернувся до захисту держави, ставши до лав Сил територіальної оборони міста Києва.
Останні світлини полеглого героя. Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Фото зі сторінки Г.Бабіча/Facebook
Його життя трагічно обірвалося 28 липня 2022 року поблизу міста Ізюм на Харківщині, коли автомобіль розвідувального комплексу «Локі», в якому перебував Гліб Бабич разом із трьома побратимами, підірвався на ворожій протитанковій міні.
5 серпня 2022 року сотні людей прийшли попрощатися з ним на Михайлівську площу.
Пам’ять про полеглого захисника та поета була вшанована на державному рівні: наступного дня після його загибелі Верховна Рада України провела хвилину мовчання. Того ж року видавництво «Білка» заснувало конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча.
Могила Гліба Бабича, Київ, Україна, 28 липня 2024 року. Михайло Палінчак
У серпні 2024 року, в День пам’яті захисників України, Укрзалізниця транслювала його поезію на найбільших залізничних вокзалах країни у Києві, Львові, Харкові та Дніпрі.
Ім’я Гліба Бабіча тепер назавжди зафіксоване на мапі України, і не лише в столиці: у липні 2024 року на його честь перейменували вулицю 8 Березня у рідному Миколаєві.
Таким чином, поява вулиці на мапі Києва — це не лише відмова від радянської спадщини, а й утвердження нової традиції: увічнювати тих, хто захищав країну і водночас творив її сучасну культуру.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Нові адреси Києва: вулиця Маяковського змінила назву на честь полеглого кіборга Тараса Коваля.
Тетяна АСАДЧЕВА
