Учасниці пресконференції у Київінформ пресцентрі
Експерти з України та Норвегії представили результати роботи апробації та масштабування цифрового скринінгу психічного здоров’я і асистивних технологій для дітей у прифронтових громадах України із Харківської та Сумської областей і обговорили перспективи системного впровадження психоемоційної підтримки.
Загалом цифровим скринінгом охоплено понад 25 000 дітей, доступ до платформи соціально-емоційного навчання отримали понад 50 000 учнів із залученням понад 12 000 педагогів та психологів. Такі цифри в Київінформ пресцентрі презентували організатори та учасники проєкту.
Питання психічного здоров’я дітей у зоні активних бойових дій потрапило в центр уваги державної політики. Ольга Будник, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, підкреслила, що цифровий скринінг у прифронтових регіонах — це не альтернатива, а єдиний реалістичний інструмент охоплення дітей там, де повноцінна стаціонарна допомога недоступна.
«Питання психічного здоров’я є одним із ключових пріоритетів зараз для держави в цілому. Можливість говорити про цифровий скринінг, особливо в прифронтових регіонах, — це питання інноваційних підходів, які ми застосовуємо спільно з громадянським суспільством, щоб покрити всю територію України. Держава-агресор не завжди дає нам змогу реалізовувати політику повноцінно так, як ми могли б це робити в більш мирних регіонах», — зазначила Ольга Будник.
Практичні результати реалізованої моделі представила Марина Аглоткова, керівниця проєктів ГО «Українська посмішка». За її словами, проєкт охопив 104 заклади Харківської та Сумської областей — загальноосвітні школи, інклюзивно-ресурсні центри, психологічні служби та медичні установи. До роботи долучилися педагоги, сурдологи й аудіологи.
Захід відбувався у змішаному форматі
«Ми формували комплексну міжгалузеву модель підтримки, яка працює на перетині психології, освіти та передових технологій. Перший скринінг на першому етапі дозволив виявити дефекти стресу, тривожності та емоційного виснаження, надати батькам інформацію про стан дітей і визначити індивідуальні плани подальшої підтримки», — пояснила Марина Аглоткова.
Ключовим інструментом проєкту стала «Анкета дружби» — цифровий опитувальник, розроблений на платформі IT для дітей 6–12 років. Наталія Тараненко, психолог проєкту «Від вразливості до сили: Комплексна ініціатива захисту», детально описала, як працює опитувальник.
«Скринінг поданий у дружньому, безпечному форматі — як проста розмова з дитиною. Він оцінює стан за трьома компонентами: емоційно-ціннісним — що дитина відчуває; емоційно-когнітивним — як думає та переживає травматичний досвід; і емоційно-поведінковим — як внутрішній стан проявляється у поведінці», — розповіла Наталія Тараненко.
Слайд із презентації, що демонструє психо-емоційний стан долучених до проєкту дітей
Вона пояснила вибір вікового діапазону: у 6–12 років дитина вже може повідомляти про свої переживання, але проблеми ще не завжди видимі у поведінці. «Ми можемо побачити проблему ще до того, як вона стане кризою. Дитина може втрачати інтерес до звичайних занять, швидко виснажуватися, мати труднощі з концентрацією, ставати більш замкнутою та дратівливою. Часто це сприймається як неуважність чи відсутність мотивації, хоча насправді є проявом стресового перевантаження нервової системи», — наголосила психолог.
Клінічну картину стану дітей, яких скринінг виявив з високим рівнем дистресу, описала Олена Анопрієнко, завідувачка центру медико-психологічної та соціально-реабілітаційної допомоги дітям ДНП НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, кандидат психологічних наук. До «Охматдиту» звернулися 500 дітей з найвищими показниками за результатами скринінгу. Загалом скринінг виявив, що кожна друга дитина демонструє ознаки стресу, апатії та зниження навчальної мотивації; понад 27% дітей мають пограничний рівень психоемоційного стану.
«Ми бачили, що ці діти мають емоційні порушення: тривожність, порушення сну, труднощі в навчанні, складнощі з поведінкою та сприйняттям матеріалу, нав’язливі думки, страхи. Криза хронічна і вона триває. Серед цих дітей — ті, чиї батьки воюють, де сім’ї розлучені, де є втрати рідних домівок», — зазначила Олена Анопрієнко. За її словами, навіть серед дітей із середнім рівнем дистресу зафіксовано суттєві потреби — і вони потребують тривалої, комплексної підтримки разом із батьками.
Міжнародний вимір до дискусії додав Інгве Ліндвіг, засновник ARC Education, член правління AILearn, генеральний директор Learnlab (Норвегія). Він представив 25-річний досвід норвезьких програм психічного благополуччя для дітей, молоді та дорослих. Серед можливих адаптованих для українського контексту підході, а саме адаптивне навчання для виявлення стресу та обов’язкове опитування для перевірки рівня мотивації й готовності до інклюзії в школах та організаціях. Інгве Ліндвіг наголосив: виміряти рівень психічного благополуччя — лише перший крок. Далі необхідна системна робота з покращення та профілактики.
Про розрив між потребою в психологічній допомозі та доступом до неї розповіла Наталія Тетруєва, міжнародна експертка у сфері інноваційних освітніх технологій. У ході реалізації проєкту виявилося, що гостру потребу в підтримці мають не лише діти, а й батьки.
«Батьки запитували: „Як підтримати дитину, коли я сам не маю сил? Як не зірватись? Як жити в постійній тривозі? Як зберегти власний ресурс?“ Батькам були потрібні не просто знання — їм була потрібна підтримка, відчуття, що вони не самі. Ми побачили, що фактично є величезний розрив між потребою психологічної допомоги та реальним доступом до цієї психологічної допомоги», — розповіла Наталія Тетруєва.
Наталія Тетруєва та інші колеги долучилися онлайн
Відповіддю стало створення комплексної системи, яка поєднує штучний інтелект у скринінгу, соціально-емоційне навчання з інтерактивним контентом, роботу з батьками, кейс-менеджмент і підтримку фахівців, а також асистивні технології для дітей з порушеннями слуху та зору.
Досвід апробації та впровадження проєкту в освітніх і реабілітаційних установах представили також Оксана Круглик, завідувачка кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені Миколи Ярмаченка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат педагогічних наук, доцент, та Ірина Сасіна, завідувачка кафедри освітньої реабілітації осіб з порушеннями зору факультету спеціальної освіти та соціальної політики того ж університету, кандидат психологічних наук, доцент.
Проєкти реалізовані за підтримки ООН, Українського гуманітарного фонду та благодійної організації «100% Життя». Ініціатором і виконавцем є ГО «Українська посмішка» — громадська організація, яка з 2023 року системно працює з підтримки психічного здоров’я дітей у прифронтових громадах.
Відео заходу можна переглянути на каналі Київінформ в Youtube.
Укр мовою:
Англ мовою:
Пресцентр Київінформ
