У столиці відбувся VI Форум правових реформ для громадянського суспільства. Фото: Олексій Самсонов
Представники влади, дипломати та громадські лідери зібралися у столиці, аби напрацювати спільну стратегію євроінтеграційних реформ та зміцнити стійкість України в умовах воєнного стану.
Сьогодні, 16 вересня, у столиці відбувся VI щорічний Форум правових реформ для громадянського суспільства.
Захід традиційно пройшов у межах Національного тижня громадянського суспільства, запровадженого Урядом на виконання відповідної Національної стратегії.
Головна мета зустрічі — поглиблення діалогу між владою, бізнесом та громадськістю задля втілення реформ, необхідних для вступу України до ЄС, та збереження стійкості країни під час війни.
Під час відкриття VI Форуму правових реформ для громадянського суспільства. Фото: Олексій Самсонов
Під час вітальної частини спікери наголосили: саме громадський сектор в умовах повномасштабного вторгнення бере на себе ключове навантаження з підтримки демократичних інституцій та допомоги громадам.
Заступниця голови Київської міської державної адміністрації, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко підкреслила стратегічну важливість об’єднання зусиль на рівні столиці:
«Сьогодні тема відповідальності за стійку демократію є особливо актуальною. В умовах війни, коли проливається кров за європейські цінності, ми маємо зберегти наше демократичне майбутнє. Громадянське суспільство для нас — це не лише watchdog, а рівноправний партнер за одним столом у пошуку відповідей: як відбудовувати країну, як зберегти людський капітал та створити умови для повернення українців.
Київ є осередком волонтерських та громадських ініціатив. Попри складні фінансові показники та обмеження державного бюджету, столиця планує й надалі виділяти та збільшувати кошти на підтримку громадського сектору — як організаційно через хаби, так і фінансово через мікрогрантову програму «Партнерство заради громади»», — зазначила Ганна Старостенко.
Ганна Старостенко. Фото: Олексій Самсонов
Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко закцентував на тому, що через вимушені воєнні обмеження громадські організації тримають «м’язи» української демократії в тонусі. На його переконання, єдиним шансом зберегти демократичний потенціал є взяття більшої відповідальності громадянським суспільством, адже сектор заповнює дефіцити від волонтерської допомоги ЗСУ до міжнародної адвокації.
Окремо він наголосив на важливості підтримки організацій у прифронтових і деокупованих регіонах, аби зберегти там спільноту людей, здатних до самоорганізації заради спільного блага.
Слухачі ффоруму та учасники тематичної дискусії про роль коаліцій у євроінтеграційних процесах. Фото: Олексій Самсонов
Старша програмна офіцерка напрямку «Відкриті суспільства» Sigrid Rausing Trust Бенедикта Годеро відзначила міжнародне значення діяльності українського громадського сектору:
«Українське громадянське суспільство завжди було на передовій демократичних перетворень, а зараз працює в надскладних умовах війни. Ви надаєте гуманітарну допомогу, захищаєте вразливі групи, документуєте воєнні злочини й водночас просуваєте довгострокові реформи для вступу до ЄС. Для ефективної роботи сектору необхідне сприятливе та зрозуміле правове середовище», — підкреслила Бенедикта Годеро.
Директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік підсумувала важливість підготовки нового порядку денного, зауваживши, що сьогодні найвдаліший час говорити про оновлення правового середовища, яке має лягти в основу наступної Національної стратегії.
Експерти та правозахисники під час обговорення євроінтеграційних вимог до України. Фото: Олексій Самсонов
З вітальними промовами також виступили Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко та керівник відділу Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян Лузуріага.
Під час виголошення ключової промови заступниця директорки ЦЕДЕМ Анна Ісічко звернула увагу на еволюцію українського громадського руху:
«Кожен із присутніх у цій залі чи онлайн — це стовпи громадянського суспільства. Незалежно від ролі: чи ви представник держави, бізнесу, волонтер, активіст або лідер ОГС — на вас тримається держава.
Згадуючи вислів Богдана Гаврилишина «Мріяти глобально, діяти локально», варто зазначити: діяти в Україні — це більше не просто локальний рівень. Українське громадянське суспільство стало взірцем для багатьох урядів та країн світу. Ми не лише супроводжуємо реформи, а й пишемо їх разом із державою, контролюємо та моніторимо впровадження.
Україна впевнено рухається до суспільної відповідальності замість пасивності, а кількість організацій громадянського суспільства в нашій країні вже перевищила 170 тисяч і продовжує динамічно зростати», — зазначила Анна Ісічко.
Учасники форуму під час обговорення візії Нацстратегії-2032. Фото: Олексій Самсонов
Паралельно з загальнонаціональними питаннями учасники форуму обговорювали й прикладні міські ініціативи. Про те, як столичне самоврядування підтримує громадський сектор на практиці, у коментарі «Вечірньому Києву» розповіла директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Олеся Зубрицька, яка долучилася до заходу:
«Тиждень громадянського суспільства — це хороша нагода нагадати про вагомий внесок київських волонтерів та активістів. Зокрема, біля будівлі КМДА зараз триває виставка, присвячена волонтерським та громадським організаціям столиці, які активно працюють під час війни.
Крім того, ми дивимося в майбутнє: вже у п’ятницю Департамент за підтримки мерії Барселони проводить стратегічну сесію для розробки наступної Міської цільової програми розвитку громадянського суспільства. Головна мета — залучити молодіжні організації та підтримати молодь, аби вона залишалася в Україні.
Також нагадаю, що до 1 жовтня триває прийняття заявок на конкурс мікрогрантів «Партнерство для розвитку громади», де переможці зможуть отримати до 150 тисяч гривень на реалізацію своїх проєктів», — розповіла Олеся Зубрицька.
Олеся Зубрицька. Фото: Олексій Самсонов
Окрему увагу під час Форуму приділили еволюції державних пріоритетів. Учасники проаналізували проміжні підсумки виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки, оцінивши, як правове поле витримало виклики повномасштабної війни.
Друга частина дискусії була повністю присвячена формуванню візії наступної Нацстратегії на 2027–2032 роки. Учасники наголосили, що новий документ має враховувати реалії воєнного стану, потреби відбудови та вимоги євроінтеграційного треку.
Також учасники обговорили, як коаліції громадських організацій посилюють вплив на формування державної політики та євроінтеграційних дорожніх карт.
Під час тематичної сесії VI Форуму правових реформ у Києві. Фото: Олексій Самсонов
Думками щодо розвитку громадського сектору поділилися провідні експерти та правозахисники. Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
Голова Правління ГС «Європейський хаб» Поліна Лі у своїй промові окреслила нові євроінтеграційні вимоги до сектору:
«Європейська комісія та міжнародні партнери надають великого значення тому, як Україна здійснюватиме військові закупівлі. Антикорупційний скринінг у сфері оборони є важливою частиною дорожньої карти з питань верховенства права. В умовах браку фінансування та складних завдань саме мережування дає змогу діяти ефективно», — зауважила Поліна Лі.
Своєю чергою, членкиня правління ЦППР та співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ» Юлія Кириченко поділилася досвідом функціонування об’єднань. Вона підкреслила, що головна цінність коаліцій полягає в акумуляції всієї експертизи їхніх членів для створення сильного інструменту впливу на державну політику, а ключовим пріоритетом РПР сьогодні є партнерство з державою у євроінтеграційних процесах.
За підсумками Форуму учасники напрацювали ключові пропозиції до нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2027–2032 роки, а також дали старт 6-му щорічному конкурсу історій співпраці між владою, бізнесом та громадськістю.
До теми: Єдність дій — сила змін: у Києві відбувся V Форум правових реформ для громадянського суспільства.
Тетяна АСАДЧЕВА, фото Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»
