
Проєкт вшанує пам’ять постраждалих від нацизму. Ілюстративне фото: kyivstones.org
Ілля Галант — історик, археограф, гебраїст і педагог, який присвятив свою працю дослідженню історії єврейських громад України.
«Камені спотикання» — (Stolpersteine) — це міжнародний проєкт, покликаний вшанувати пам’ять постраждалих від нацизму. Його ідея полягає у встановленні в міському просторі меморіального «каменя» із невеликою металевою табличкою. Вона містить відомості про людину, яка загинула від рук нацистів або врятувалась попри переслідування.
Камінь спотикання символічно повертає людину до рідних місць. Його встановлюють поблизу останнього місця проживання, роботи або навчання, вільно обраного людиною до початку переслідувань, арешту, депортації. Аби перехожі метафорично спіткнулись через нього, зупинились на хвилинку і замислились про людину, яка жила тут колись.
Проєкт «Один камінь — одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» стартував у 2021 році і був приурочений до 80-ї річниці трагедії у Бабиному Яру. В рамках проєкту вшановують пам’ять про людей, чиї долі були пов’язані з Бабиним Яром, тобто тих, хто був вбитий чи переслідуваний нацистським режимом з 1941 по 1943 рік. Більшість з них — це представники київської єврейської громади та їхні родичі.
Київська частина проєкту — не лише комемораційна, а й освітня. До нього долучаються дослідницькі команди: учні, студенти, представники громадських організацій та приватні особи. Вони досліджують біографію людини перед вшануванням, готують і беруть участь у церемонії відкриття Каменя, відвідують і проводять освітні заходи, пов’язані з історією Бабиного Яру та його меморіалізацією.

5 жовтня, 14:00 у столиці відкриють Камень спотикання на честь Іллі Галанта на вулиці Чикаленка 28/9.
Ілля Галант — історик, археограф, гебраїст і педагог, який присвятив свою працю дослідженню історії єврейських громад України. Народився 1865 року в Ніжині, а наприкінці ХІХ століття переїхав до Києва. Тут він викладав і працював з архівними документами, досліджуючи минуле єврейських громад.
У 1919 році Галант ініціював створення Жидівської історико-археографічної комісії при Всеукраїнській академії наук. Комісія збирала, зберігала та вводила до наукового обігу документи, що розповідали про життя євреїв України. Зараз триває активне повернення імені Іллі Галанта як дослідника єврейської культурної спадщини у наукову спільноту України.
У вересні 1941 року життя Іллі Галанта обірвалося в Бабиному Яру. Він загинув під час масових розстрілів 29–30 вересня.
Біографію Іллі Галанта досліджувала шкільна комана Київського ліцею №173 під керівництвом вчителя історії Валерія Негматова.
На церемонії відкриття Каменя спотикання будуть присутні дослідники, представники Посольства Німеччини в Києві, Українського центру вивчення історії Голокосту та Українського інституту національної пам’яті.
Через складну безпекову ситуацію в столиці церемонія відкриття може відбутися в укритті неподалік від місця встановлення Каменя спотикання, за адресою вул. Чикаленка, 39.
Проєкт ініційований Посольством Німеччини в Києві та реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА.
У столиці розміщено вже 12 таких Каменів спотикання. Цієї осені планують встановлення ще 11 Каменів спотикання за чотирма адресами. Дізнатися більше про проєкт та історії людей, яким присвячені Камені спотикання можна на сайті.
Читайте також:
- «Не маємо права забути»: Кличко у 85-ті роковини трагедії Бабиного Яр. 29 вересня Україна вшановувала пам’ять жертв Бабиного Яру — однієї з найстрашніших трагедій в історії міста та всієї Європи.
Марія КАТАЄВА